Сорочку вишивала сину мати.
На щастя, успіх, ніжність і любов.
Так мріяла в весілля дарувати.
А тут війна і син в АТО пішов.
День не один із голкою сиділа.
З любов'ю підбирала кольори.
Вгодити ненька пристрасно хотіла.
Він захищав же жовто-сині прапори.
Молила Бога,щоб живий вернувся!
Слізьми гіркими полоскала полотно.
І час щасливий радісно всміхнувся.
Синок з дружиною приїхав із АТО.
Наділа мама синові сорочку:
Вона твій буде вишиваний оберіг.
Невістку пригорнула, наче доньку.
Рушник весільний застелила їм до ніг.
Тож вишиванка стала у нагоді.
Принесла, радість, вдачу і тепло.
Бо другим прапором вважається в народі.
Даруйте й вишивайте на добро!..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583301
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: Ukraine55