Відчай.

Відчай.

Як  зливав  Господь  із  неба
Щедро  Свого  Духа,
То  народ  Йому  повірив
І  Бога  послухав.

І  їх  серце  запалало  –
Покинули  Рима.
Тепер  знову  почвалали
Все  до  того  ж  Клима.

Лише  пси  на  блювотину
Повертають  знову.
Як  спасти  таку  людину?,
Як  не  вірять  Слову.

2  Петра  2:19-22  «Вони  волю  обіцяють  їм,  самі  бувши  рабами  тління.  Бо  хто  ким  переможений,  той  тому  і  раб.  Коли  хто  втече  від  нечистоти  світу  через  пізнання  Господа  й  Спасителя  Ісуса  Христа,  а  потому  знов  заплутуються  ними  та  перемагаються,  –  то  останнє  буває  для  них    гірше  першого.  Бо  краще  було  б  не  пізнати  їм  дороги  праведності,  аніж,  пізнавши,  вернутись  назад  від  переданої  їм  святої  заповіді!  Бо  їм  трапилось  за  правдивою  приказкою:  «Вертається  пес  до  своєї  блювотини»,  та  «Помита  свиня  йде  валятись  в  калюжу»…

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583284
Рубрика: Лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: Тріумф