Настане час, я знаю він прийде,
Спаде з очей Петрових заволока,
Згадає він про доблесть і про честь,
Це буде наша перша перемога
В ту мить він поміняє «мирний план»,
На план відродження й відновлення кордонів,
І гордий дух українських синів,
Нарешті звільниться з умовностей полону
І вже непросто крашена броня,
А «Ятагана» міць із силою «Оплоту»,
Ввірветься як нестримний ураган,
У стан ненависний і так давно ворожий
І усміхнеться доброволець тій нагоді,
Що змучилась душа його чекати,
І віділлються материнські сльози,
Й застигне погляд ворога із жахом
Настане час, я знаю він настане,
Возвиситисься у славі Україна,
І зрозуміє батько й бідна матір,
Що недаремно гинули сини їх
Що вдячність й біль, тепер у кожнім серці
При згадці про загиблого героя.
А я прошу у Бога лиш одне :
«Спади з очей Петрових заволока»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583266
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 24.05.2015
автор: П.БЕРЕЗЕНЬ