Треба вміти жити так ...
Ні про що не жалкувавши!
Відчинити вікна всі...
Щоб впустити світло в душу...
Все назавжди перекреслить?
Що не зміг змінити я?
Чи потрібно було здатись?
Сміючись на це дивлюся...
Та й закон в життя простий...
- взяв меча, від нього й згинеш...
- що посієш те й пожнеш...
P.s. люблю життя, кожен сам його собі формує...в залежить як ти вчиняєш з іншими, а воно віддає належне кожному, за всі вчинки! І нічого нікому не забуває...
10.05.15
©Борисенко А.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583153
Рубрика: Лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Антон Борисенко