Погляньмо,кохана,у вись,
Вглядімось в казкові сузірʼя,
Згадаймо,як стріли колись
Ми перше своє надвечірʼя.
До нього ми сторожко йшли-
Вагались,чи є в нім потреба,
І,врешті,до згоди дійшли
Зустрітись під зорями неба.
О,Боже,які почуття!
Не передати словами.
Хай все наше спільне життя
Оті почуття будуть з нами.
Нехай того вечора дих
Наші серця переповне,
В серцях тих,немов молодих,
Не згасне тремтіння любовне.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=583106
Рубрика: Iнтимна лірика
дата надходження 23.05.2015
автор: Микола Холодов