Знаєш, з відчуттів залишились лиш слух і дотик
На бруківці розкидано так багато гальки
Всі запитують: звідки ти? хто ти?
Присікаються за медальки…
І якби ти колись відірвався від себе,
То побачив, як люди принишкли
І дрижачими пальцями знервовано пишуть:
«Небо,
помирай, але трохи тихіше...»
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582893
Рубрика: Лірика
дата надходження 22.05.2015
автор: Наталка Тактреба