Коли життя дарує вам шанс, на щось. Не відпускайте його, ловіть цей момент, адже "Завтра" так може і не настати. А ти очікуєш: кращого дня, більшої заробітної плати, гарного настрою, натхнення, щоб співпали зорі, і т. д. А раптом, твого очікуваного "завтра" не буде ніколи, можливо це єдиний шанс для тебе досягти чогось кращого.
Завжди переконую себе, що краще може вже й не бути, намагаюсь отримувати задоволення від сьогодення.
От уявіть собі: сонячний літній ранок... спека... десь відчувається легенький "подих" вітру... птахи виспівують якусь дивну, але дуже знайому мелодію, а ти... так спокійно і замріяно... ідеш на РОБОТУ. (Не дуже гарна перспектива.) Йдучи вже такою знайомою стежиною мрієш про відпочинок.. ех.. море.. пляж, можливо, річка... гори..., все десь так далеко від цього будення. Тааак... Відчули?...
А тепер подивіться з іншого боку... Ти йдеш знайомою стежиною і бачиш навколишній світ, відчуваєш аромат квітів, чи можливо тільки завареної кави у когось з вікна, чуєш оцей спів птахів, чи звук проїзджаючих поруч машин. Ти розумієш, що життя прекрасне і робота сьогодні закінчиться. Можна подзвонити друзям, погуляти з коханими людьми, приділити час дитині, граючись з нею в парку, чи на ігровому майданчику у ігри, які були так цікаві тобі в дитинстві. Так це не море чи річка, але ж це також весело і це також відволікає від турбот сьогодення. А можливо ти завтра не почуєш більше голос друга, не відчуєш аромат навколишнього світу, не зможеш обійняти когось з рідних? А море буде завжди.
Доля дарує нам стільки приємних моментів, сюрпризів які тільки потрібно вміти вчасно побачити, відчути, і ніякі моря, гори чи річка не зможу зробити тебе більш щасливим ніж ти сам. Ніхто не зробить твоє життя кращим. Тільки кожен з нас повинен розуміти що все робиться сьогодні, зараз і нічого може не бути в омріяному "Завтра".
Ми не вічні! Нам дарують лише один шанс! Зробіть життя своє і своїх рідних, яскравим та наповненим сміхом, любов'ю і щастям!!!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582808
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Аля Натко