Історія року.
Знаєш, я хочу тобі
Щось розказати
Знаєш, як ніжно
Тебе я люблю
Ти так приймаєш
Слова ції близько
До серця стежину
Проклали тобі.
Одне, такеє буває
Що зним сілкуєшсь рік
Одне таке може бути
Що радість зникне в одну мить
Ти довго сумуєш, і плачеш
Коли він кидає тебе
І ти надумала помсту
Щоб митю забути його
Дні йдуть, дні минають
Ночі найтяжкії в тебе бувають
Ти бистро заміну для нього знайшла
Життя своє краще лаштуєш
Вже місяць минув,
А ти все гуляєш
Як тільки ніч, в долину ступає
Ти сіла, згадала, і сльози пускала.
Як тут, і ти не чекала
Що можеш зробити таке
Ти подрузі сказала,
Аварія трапилась зним.
Дні ції важкі минають
Ще дуже тяжко тобі ставало,
І ти нічого незнала
Що доля змінить твій шлях.
Тут рік новий ступає
Багато нового дізнався я
Що ти комусь там казала
Аварія трапилась зним
Від цих подій шокований був
І хоть такого несталось
І вигаданою й обманом
Аварія ця була.
І тут після нового року
Ти стала до мене дзвонити
Просити пробач, я більше небуду
І плакати сідала ти знов
Вже другий день на порозі
А мій телефон мовчить
Як тут через годину
Дзвінок я чую від тебе.
Коли я до рук беру телефон
Я бачу знайомі цифри,
А вних і ім'я твоє,
Написане з блиском.
Вже може як тижень минув
А ти, не дзвонеш й непишеш,
І тут, в мене в душі
Щось зук подало
Ти мусиш до неї дзвонити
І просто скажи : “ПРОБАЧИВ”.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582772
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 21.05.2015
автор: Антон Українець