Відчуваю себе орнітологом,
Бо щодня для пташини-«галочки»
Я мігрую у справах колами,
Щоб [i]нічого раптом не сталося[/i]:
Не «зламалося» [i]крісло[/i], мов гілочка,
Ні «вітри» не подули [i]неправильно[/i],
Ні примхлива чиясь «сопілочка»
Не заграла би [i]іншу[/i] партію…
Подивлюся: а галки круками –
Не по одній – по сотні (зграями!).
Вже, дивися, у серце клюнули
І вчепилися в душу пазурі…
Я візьму олівець рушницею
І по «галочках» просто крапкою:
Не бажаю себе – за спільницю
З тими, що й у тарілку… – лапами…
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582734
Рубрика: Лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: ptaha