не губися в мені у нудоті тих пахощів цвілій.
спокій трав нагадав як колись я тебе
чи люлив чи кохав.
у гармонії вкрав оксамиту
за життЯ що було до і після
ти зміниш свої фарби в намисті
ми навмисно вчинили багаття у лісі
у спекоту так хочеться
пити мя їсти!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582686
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 21.05.2015
автор: Велес Є