Пишу й не знаю і про що.
Про небо у її очах
Чи про серденько, яке до неї лине
Про що пишу я сам не знаю
Можливо я пишу про те, як покохав її.
Але ця пропасть в кілометри кроків.
Руйнує всі надії на майбутнє
І час стає коли почую
Твої слова ніжніші за блакить.
Чому ми так далеко?
Чому між нами пропасть ця страшна?
Та попри все моє серденько твоє.
Моя душа твоя.
І я як янгол-охоронець
Літаю за твоїм плечем.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582391
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 20.05.2015
автор: Valeo