Невдала ржавість

Жалкуєш  ти  себе,
А  хлопців,  що  загинули  за  тебе
Ти  не  шкодуєш  ані  краплі.

Ти  за  життя  своє  боїшся,
Вони  віддали  вже  його..
А  ти  ніяк  не  вгомонишся!
Сховай  своє  гниле  нутро!

Можеш  ти  сказати  щось  розумне?
Ні!  У  тобі  тільки  заздрість
Що  інші  мають  щось  безумне,
А  ти  свою  невдалу  ржавість.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582355
Рубрика: Лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Елісон