Болить за тебе серце, сину, рідний мій,
Далеко ти від мене, і не близько я від тебе…
Ти там, де чутно лиш гучне «У бій!»,
Де заревом кривавим кожен день палає небо.
Молюсь за тебе, сину, у вечірній і ранковий час -
Жену від себе всі лихі видіння і думки…
Ще вогник свічки молитовної не згас,
Тому кажу молитвою слова оці свої:
«Нехай вкрива тебе від куль та усіляких бід
Ще вишитий минулою весною
Мій подарований тобі рушник,
Який, чомусь, не взяв ти із собою!
Нехай кольчугою сорочка українська стане,
Яку минулим літом гаптувала я,
А від смерчів та диких градів -
Убереже тебе любов моя палка!
Тримайся, рідний мій синочку,
А я прийду до тебе скоро усі сні
І обніму тебе - віддам рушник й сорочку,
І словом цим життя врятую я тобі!»
05.10.2014
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582339
Рубрика: Воєнна лірика
дата надходження 19.05.2015
автор: Північна