В очікуванні - засторога ночі,
Страх невимовний душу сповиває,
Що неймовірну пристрасть напророчу -
Полин - травою прикрощі змиваю...
У шепіт вітру вслухаюсь поволі,
Затамувавши подих від образи,
Не вийшла, з вищевказаної ролі,
Чужі завчивши неминуче, фрази...
Десь там репризи шле суфлер небесний,
Забувши тексти...невиразний гомін...
Чи громовиця, чи ж бо Зевс - улесник,
Шукає звабить - поцілунків стогін...
Зберу в долоні місячного сяйва,
Напитись вдосталь срібного зітхання...
Душі сльозами умиватись - зайве,
Зійде з росою те гірке кохання....
19.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582165
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 19.05.2015
автор: Лина Лу