Постукав у шибку несміло,
І посмішку подарував,
Гукав, щоб виходила з дому,
Весною причарував.
Я з ним дуже довго стояла
Під кленом у голих гілках,
Тоді йому чесно сказала
Про лід у моїх почуттях.
Відкинув подмухом своїм,
Прищурив великі очі,
І визвав того до бою,
Хто коси цілує дівочі.
Йому відповіла я зразу,
Що той за 600 кілометрів.
Він мовив: «Жодного разу
Не вибачу цій круговерті».
І він враз подув на захід
Зустрітись з коханням моїм,
І Львові він був вже над вечір
І вмер у коханні своїм.
Помер, як дізнався від Нього,
Що хоче мене одружить.
Тепер я ношу свіжі квіти
Кохання його освіжить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=58216
Рубрика: Вірші, що не увійшли до рубрики
дата надходження 09.02.2008
автор: Юлія Димка