Стається все тоді, коли повинно й мало статись…
Не знає Доля хиб та прикрих помилок,
Тому не треба нам у відчаї на неї нарікати,
Не відає, що буде точно завтра з нас ніхто…
А буде лише те, що має дійсно бути:
Один пішов – йому на зміну хтось прийде…
Ми всі лиш люди, прості смертні люди,
Та в серці маєм те, що з віком не помре!
Звучить для когось, певно, це образливо і грубо,
Але палає зараз Україна наша у вогні,
В нас що не день, то гинуть кращі люди,
Не побиватись, а боротись маєм зараз ми!
Згадайте тих, що зараз там на небі:
В них що не день, то була битва й боротьба,
Вони боролись проти темряви за нас й за себе -
Палало ясним смолоскипом їх земне життя!
Вони ішли вперед наперекір стражданням і недолі,
Вони горіли ясним світлом зрання й до зорі,
Вони любили світ та цінували власну волю,
Вони цей світ збагнули і себе у нім знайшли!
Тому давайте жити й пам’ятати незабутніх,
Ділами й мужністю своєю прославляти їхні імена:
Висоцький, Биков, Пелих, Івасюк і Ступка,
Амосов, Яремчук, Філатов, Цой, Кузьма…
03.02.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582076
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: Північна