Я все таки буду присолодкувато сумувати
зжавши в кулак всі клаптики спогадів...
Адже вони дихають порами трояндових пелюстків
І тобою…
Вони мене зігріватимуть...
Інколи рватимуть на нескінченну кількість атомів,
і силу волі з присмаком полину...
Але все таки я я продовжу тебе римувати,
Між рядками своїх медових віршів
Відчуватиму тебе ...
по краплинці…
одним днем...
І навіть якщо доля нам не судила
суміно читати Ремарка
і лінії долі ніколи не перетнуться на долоні...
ти залишишся краплинкою тепла...
яка колись змінила мене ...
Адже саме ти ,викликаєш в серці солодкі повені
і нестримне бажаня любити...
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=582046
Рубрика: Лірика
дата надходження 18.05.2015
автор: MADLEN