Коли бракує слів-лети,
змітай думки,
збирай відбитки дотиків-
прозорих метеликів.
Твоєї пристрасті вистачить
тисячам коханок,
але кожен ранок
починатиметься з моїх очей.
Кроки, вимолені в янголів,
рішучі, ніжні та благословенні,
звели нас-безмежних мрійників
у чеканні вічності.
Хай планета зупиниться восени,
ми діждемо весни,
бо маємо серця руками сплетені
і наші двері для всіх зачинені.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581816
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Кавалева