Наше

Коли  бракує  слів-лети,
змітай  думки,
збирай  відбитки  дотиків-
прозорих  метеликів.

Твоєї  пристрасті  вистачить
тисячам  коханок,
але  кожен  ранок
починатиметься  з  моїх  очей.

Кроки,  вимолені  в  янголів,
рішучі,  ніжні  та  благословенні,
звели  нас-безмежних  мрійників
у  чеканні  вічності.

Хай  планета  зупиниться  восени,
ми  діждемо  весни,
бо  маємо  серця  руками  сплетені
і  наші  двері  для  всіх  зачинені.

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581816
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: Кавалева