Плівка часу

Все  ходиш  по  колу,  страждаєш  безсонням
Великі  ж  амбіції  ти  мала  колись
Тепер  все  минуло  —  ти  встала  з  просоння
Ідеш  на  роботу,  казали  ж  Учись!
***
А  мала  б  освіту,  займалась  коханням
Коханням  до  справи,  в  якій  півжиття
Тепер  толку  мало  із  того  старання
Ти  ж  далі  все  рухаєш  у  небуття
***
І  вже  не  змінити  того  що  не  було
Бо  час  немов  плівка,  але  в  один  бік
Багато  моментів  давно  вже  минуло
І  ми  стали  старші,  не  тільки  на  рік...

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581721
Рубрика: Лірика
дата надходження 17.05.2015
автор: тихенький хлопчик