Ти можеш спробувати зламати,
І бути впевненим, що вдалося.
Скинувши тягар, піти спокійно спати,
Але запевняю тебе - здалося.
Бо зненацька вона застане,
Можливо навіть і в цьому сні.
Все уявлення твоє розтане
І розчиниться життя у пітьмі.
Безсумнівно прийде до тебе,
Жага до помсти будь-де знайде,
В цьому є невідкладна потреба,
І відправить тебе у ніде.
Зламати неможливо незламне,
Так само, як безсмертного вбити.
Йти проти цього - діло безглузде і марне
Беспечніш забути й забити.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581653
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Євгеній Мартиненко