В"ється ниточка шовкова.
Голка по канві снує.
І ведуть вони розмову
Про земне життя моє.
На канву лягають рясно
За стібочками стібки.
Вишиваю то прекрасні,
То сумні мої роки.
В"ється, в"ється прудко нитка.
Ось і вишито рушник.
Як сполохана лебідка,
Настрій мій похмурий зник.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581645
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Leskiv