Чи хто збагне цю дивовижу?
Дві сили в собі я ловлю.
Люблю його і ненавиджу.
І ненавиджу і люблю.
То хочу неба голубого
І ржавий спокій на шаблях.
То мислю, а чи хочу цього,
Чи шторм замежний - то мій шлях?
Ці протиріччя тиснуть крила,
З’їдають душу до кісток.
Мабуть, життя погано вчила.
Я знов зробила хибний крок?
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581633
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Крилата (Любов Пікас)