А наших смс-ок вистачить на томи
Тяжких, товстих і габаритних книг
І іноді вони лиш додають утоми,
Хоча й позбавлені підкилимних інтриг.
Нам надані для радощів хвилини
У межах темних і не наших стін,
Це якось так... любов до половини,
Але всю душу ставити на кін.
Ці фейкові сторінки у Фейсбуці –
Страшне безглуздя, що немає слів.
Так недоладу й в перекір науці
Нас фатум чи чаклун в цілунок сплів.
Стократ складаю почуття в валізи
Тікаю... та ти просиш повертатись.
Це, може, гра, твої пусті капризи...
Чи... в мене справді можна закохатись?_)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581539
Рубрика: Лірика
дата надходження 16.05.2015
автор: Загублена в часі