Олексій Хом’яков
ГОСПОДЬ НЕ ЛЮБИТЬ
У ЛЮДЕЙ ГОРДИНІ
Господь не любить у людей гордині.
Не з тими Він, хто може говорить:
Ми – сіль землі, основа ми святині,
Ми – Божий меч, ми також Божий щит.
Не з тими, хто святії звуки Слова
Своїм лепече рабським язиком,
І мертва є посудина живого,
І розум оповитий мертвим сном.
А з тими Бог, у кому Божа сила –
Животворящий струмінь – до життя
Від сну живую душу пробудила
На всіх перипетіях їх буття.
Господь із тим, гординю хто лукаво
В покору і смирення не рядив,
І не хвалився тим, що має славу,
Себе кумиром людству не творив.
Він з тим, хто сили духу і свободи
Возносить лиш для Нього фіміам,
І з тим Господь, хто кличе всі народи
В духовний Божий світ, в Господній храм.
22.08.2010 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=581173
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 14.05.2015
автор: Martsin Slavo