я представник втраченого покоління
яке не вірить у бога
потайки чекаючи на благовоління
не маючи і чорта за ідеолога
але про себе промовляє моління
це в нас на сніданки майдани
відчайдушно рвали непокори кайдани
на вечерю серед ночі
посоливши свинцем тіла парубочі
пожирала війна євроінтеграційна
позасліплювала очі політика інфекційна
нечувана дурість і прикрість водночас
без вагань продаймо свої принципи
та таблоїдні ідеали безцінні
невже в цьому ми винні?
для вас ми йолопи і недотепи
раді, що відбились від купи
і кожного ранку кофеїнові напівтрупи
і кожної ночі творчо живі
ми зромантизували депресію
ми возвеличили самотність
ми відверто плюємо на риму
ми поклоняємось анархії прози
ми покоління що не думає дожити до старості
замолоду оспівавши кінець
навідріз не потребуємо
терновий вінець
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580978
Рубрика: Поетичні маніфести
дата надходження 13.05.2015
автор: Анна Крисальна