Ненависть, ненависть, ненависть.
Нема ненависті міцніш за ненависть до себе.
Життя ніц не тлінне, не інтим-повість.
Воно є поза часом і нікого йому не треба.
Не життя те, що ми називати звикли ним.
Ми створені життям і зникнемо рухом швидким.
Життя – це не наш рух,
Життя – це не любов,
Життя не має оков,
Життям є все мертве навкруг.
Скільки люди дізнались та дослідили!
Скільки висловили гіпотез, припущень!
Сили зв’язків на добро собі підкорили,
Сильно хочуть розігнати темряви згущень.
Боюсь, життя не розкриє шифр законів,
За якими воно заганяє нас до загонів.
Нам є за що себе ненавидіти,
Нам варто навчитись вмирати.
Нам можна зуміти виходити за грати,
Нам не дано правди угледіти.
Нам вільно щось інше вибирати,
Нам, врешті, є чому радіти.
15.03.2015. Бр, 7к.
PzN/.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580791
Рубрика: Філософська лірика
дата надходження 13.05.2015
автор: Dingo Барський