уяви, що мене не стане,
що я зникну з твого життя,
і у спогадах тихо розтану,
забираючи всі почуття.
уяви, що мене не буде,
не почуєш ти голос мій.
будуть плакати навколо люди,
але ти не сумуй, не смій!
збережи усе, що в нас бУло,
до краплини усі почуття.
і нехай це спільне минуле
буде твОїм міцним укриттям.
і нехай усі дні, що разом
ми провели, минаючи світ,
і спокійні і з диким екстазом,
будуть в пам*яті вічно горіть.
збережи усі ті хвилини,
що сміялись ми разом собі,
а всі наші спільні світлини,
будуть ворогом злій самоті.
бо не варте коханння нічого,
якщо плачуть,сумують за ним...
ти живи з розумінням того,
що ти був тим самим одним.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580580
Рубрика: Лірика
дата надходження 12.05.2015
автор: Lucia