Бурульками заплакала зима.
І куций лютий не кусає більше,
Бо вже зубів нема.
Як крига скресла,
Їх вода до моря віднесла,
Тож він на північ втік
І там в барліг на цілий рік заліг.
Сміється ж радісно весна –
Прийшла таки її пора
Зеленоока, юна і струнка
Від самісінького сонця
На крильцях жайворонків
До кожного із нас спустилася вона.
Прилетіли вже граки,
За ними будуть і шпаки.
В тихім лісі із-під снігу
Первоцвіти пробиваються до світла.
Неспатимуть вночі коти,
З вечора і до світанку
Серенад своїх співати
Їм буде до снаги.
На бузку в тіснім гурті
В промінні теплім осяйнім
Спілкуються шляхетно горобці,
І іх з маківки груші
З настанням весни
Вітають синички всюдисущі.
Весна прийшла!
Силу матінки-землі,
Мов сік із кленів і беріз,
Вливає нам у кров
Вгамовує зимову втому.
Весна, як Сонце,
Нас надихає, веселить,
Наші душі зігріва,
Їх до неба підійма.
Спонукає нас боротися і жити
Та за минулим не тужити.
Вона народжує нове життя,
Дарує всім любов і волю,
Наснажує творити кращу долю
Своїй сім’ї, державі і народу.
03.03.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580528
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Віталій Баєрздорф