[b][color="#002bff"]Спрагло красу весняну п'ю
І душу-келих наповняю.
Радію серцем солов'ю -
Він поводир у цьому раю.
Мов коні, в зелені лугів
Скубуть майбутнє мої мрії.
Вітер стриножити зумів
Їх світлим променем надії.
Хто б мову птахів зрозумів,
Збагнув одвічні таємниці...
Здається, тіло - сіль землі,
А душі наші й зараз птиці...
[/color][/b]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580467
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: zazemlena