Щоб там не було я радію життю. Які б негаразди мене не спіткали я буду жити, так як ми ці негаразди самі собі придумуємо, вбиваємо в голову, сваримось з близькими людьми. Наші шляхи відкриті тільки жаль, що не всі це розуміють і все ускладнюють. Життя дано, щоб жити, а не робити з нього лабіринт з якого немає виходу.
Світ прекрасний, щоб там не казали. Стільки дрібничок наповнюють його, що можна цілими днями милуватись. Сонце гріє твою душу, дощ омиває всі негаразди, а вітер обіймає, бо ніхто цього більше не зробить. Одна іскра в думці і ти вже розумієш, що живий... Я живий...
Дякую за увагу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580448
Рубрика: Пейзажна лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Arthur Savchuk