Щоб мати право відправляти на війну
Братів своїх, туди, де смерть на них чекає,
І не нести за це на совісті вину,
Людина всім сама пожертвувати має.
Навіщо ти мільйони накопичив ті?
Скажи, що з ними ти робитимешь, мій брате?
Їх на служіння милосердю й доброті
Всі до копійочки повинен ти віддати.
Це підлість, це ганьба - очолювати нас,
Не жертвуючи власним. Бачити це прикро.
Давати має право будь-який наказ,
Хто здійснення його сам є найкращий приклад.
Тобі не соромно? Не відчуваєш ти
За те, як ти живеш негідно, навіть скрухи?
То доведеться в пекло, знай, тобі піти,
Якщо ти ігноруєш совісті ці рухи.
Якщо до совісті ти став таким глухим,
Мене послухай. Я кажу розбірно й гучно.
Стань, Петре, прикладом жертовності таким,
Щоб не було тобі перед всіма незручно:
Перед собою, перед Богом і людьми,
Перед історією нашої країни.
Оті свої мільони доларів візьми
І щиро використай їх для України.
11.05.2015
Донбас
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580365
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Петро Орлов