То не твоя весна. Ти схована від неї,
А ще від тебе заховали всенький світ.
Не варто очі муляти їм – ти в секонхенді,
А всі в дизайнерських речах, тебе їм бачити також не слід.
То не твоя весна. Ти від тепла далека.
Ти змушена гострити холодні колючки.
Ти бачиш, із вікна, лише живіт лелеки,
Ти віриш тим, що носять піджачки.
То не твоя весна і не твоя місцина,
Ти любиш внутрішній свій віртуальний світ.
Закохано страждаєш через чийогось сина,
І молишся в вікно на яблуневий цвіт. ©
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580353
Рубрика: Лірика
дата надходження 11.05.2015
автор: Яна Бім