В горах бувала, не була в пустелі,
А кажуть, там – коли пустеля спить –
В блакитних далях чути Голос Бога,
Повітря чисте святістю бринить.
Однак бува, як вихором-самумом
Киплять істоти демонічні там –
Пускають в серце їх незрілі духом
Й на сторінки своїх святих писань.
2015-03-18
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580274
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Анно Доміні