Я повертаюся у той весняний день,
Коли приїхала розгублена додому
І ти усю мою дорожню втому,
Лиш поглядом одним, прогнала геть.
І, хоч сама лежала ледь жива,
Переживала за мої холодні руки,
В повітрі розчинилася розпука,
Та рідні сподівались на дива.
А ти пішла від нас через добу,
Пекельну ніч перетерпівши в муках,
Я, мамочко, тримала твою руку,
Та на життя наклала Смерть табу...
Отак, лиш пам'ять день той поверта,
Тебе немає поряд більше року,
Та в пам'яті у мене будеш поки
Й мене небес покличе висота.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580245
Рубрика: Присвячення
дата надходження 10.05.2015
автор: Патара