(адептам «руського мору», що живуть в Україні,
але ні російської, ні мови України так і не вивчили як слід)
«"Гелтахт* мені не покорився,
І ідіш** теж «не по плечу».
О мамо, так чому ж я вчився?!
Дарма на Маклеха бурчу:
Ось він, Шон древній, мудрий, сивий,
Зумів вкраїнську осягнуть.
А я репрезентую Київ –
А мій «язик – то руська муть»,
Де я ослом, – а ні бельмеса:
Правопис, синтаксис мені –
То темний ліс, з якого ніс я
Лиш «”мать…!”, “чьо!”, “блін!..”,
“Налєй, Анісья!”,
“казли всє!”, “путін – всьо!”» – так «ріс» я!.. –
Син з мумби-юмби… з племені,
Що диким посеред народів
постало в злобі і брехні…»
*
Згоріти б в сорому в вогні!"
-----
*Гелтахт – мова старої Ірландії, така ж обвітрена і давня,
як її верескові пагорби… (так стверджує Старий Шон Маклех –
і я вірю йому)
** ідіш - мова, що розвинулася серед габреїв (в останню
тисячу років), які населяли простори східної Європи;
нині її ще називають мовою руських габреїв (є така точка зору)
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580172
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Касьян Благоєв