Притих садочок, ані шелесне…
Колише його вечір тихо в люльці,
Ще трішечки і солодко засне
В своїй нічній м'якесенькій кошульці…
Кидає місяць срібні промінці,
Підморгує медовими очима,
Милується собою у ріці,
Шаріється мов молодий хлопчина.
Щебече дзвінко перший соловей,
Узявши надвисоку чисту ноту.
І ллється пісня-радість із грудей,
Зачарувавши втомлену дрімоту.
Дупляста грушка прядиво пряде...
Солодиться цілунок у цілунку...
Яке ж то щастя барвами гряде!
Яка ж весела ця весна-віщунка!
Бузковий травню! Музико Землі!
Ти пелюстково-запашна любове!
Заграли віртуози-скрипалі!
То все лиш мить! Але яка чудова!
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580136
Рубрика: Лірика
дата надходження 10.05.2015
автор: Наталія Ярема