(Найріднішій і найкрасивішій Г.О.Я.)
До тебе, мамо, до твого́ порогу
вертаюсь серцем кожен день здаля́.
Ще пам"ятає стежка босі ноги,
які, невмілі, ти у світ вела́!
Ще пам"ятає мрії старий ганок,
котрі́ леліяв тут вечірній час...
І (ще бабусин!) з свіжим варом* дзбанок....
І запах хліба, що голу́бив нас....
Твій теплий у́сміх, мамо, серце ніжить
і рук невтомних вабить доброта.
Любов завжди́ нам крізь турботи світить,
крізь ніч молитва нас веде твоя́!
Сьогодні - ось: сини з букетом квітів....
Та що ці оберемки пізніх слів?! -
до ніг складе́мо сни, любов"ю грі́ті,
всі світлі, подаровані нам, дні!
*вар - узвар - солодкий відвар з сушених фруктів.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580121
Рубрика: Присвячення
дата надходження 09.05.2015
автор: Мар’я Гафінець