слова Р. Рождественского, музыка М. Фрадкина
исп. Лев Лещенко
[youtube]https://www.youtube.com/watch?v=zZnyjzIWQxw[/youtube]
Я сьогодні до зорі встану,
По широкому пройду полю, -
Щось із пам'яттю ураз стало,
Пам'ятаю я чужу долю.
Б'ють краплини по щоках впалих,
Для безмежжя двадцять літ - мало.
Я не знаю як його звали,
Обіцяв він: "Повернусь, мамо ..."
Приспів:
А трава степова – гіркне тирличем*,
А вітри молоді - від весни…
Прокидаємось ми - і гуркоче опівночі
Чи то гроза, чи відлуння тієї війни.
Обіцяють вік весні - довгий,
Вже чека рілля зерна й сонця…
І живу я на землі добрій
За себе і за того хлопця.
Я під важкістю років горблюсь,
Та інакше – не житя. Тисне
І луна́ в мені його голос,
Все звучить в мені його пісня.
Приспів:
А трава степова – гіркне тирличем*,
А вітри молоді - від весни…
Прокидаємось ми - і гуркоче опівночі
Чи то гроза, чи відлуння нової війни…
*Тирлич жовтий відноситься до сімейства тирличеві (лат. Gentianaceae). Медична назва: гіркий корінь Російська : горечавка желтая
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=580004
Рубрика: Громадянська лірика
дата надходження 09.05.2015
автор: Ірина Лівобережна