[i]Хоронили Україну
Самотньо янгол сумував…
Та скільки за Батьківщіну,
Люду своїх голів поклав?..
Розтинали кігті люті,
На шмаття нашу Вкраїну…
Люди ланцюгами скуті,
Ішли пішо на чужину…
І брат йшов вбивати брата,
У нашій рідній Вкраїні…
Це колись земля багата –
Тепер міста у руїні…
Буде щастя на Вкраїні
Ми з нею, стерпим все горе…
Її очі все ще сині,
Як річка, як вода, як море…[/i]
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579975
Рубрика: Балада
дата надходження 09.05.2015
автор: Валерій Кець