* * *
Постійно маю я думки такі:
Який в душі споруджую я дім,
Чи на сльозами змитому піску,
Чи на тонкім тремтячім волоску?
Нормальні люди навіть в ураган
Нічліг не схочуть влаштувати там.
Ніхто не буде бачити цей дім,
Лиш дві душі стрічатись будуть в нім,
Там буде рай для обраних, двох цих –
Світ музики, чуттєвості і книг.
Ні бурі, ні плітки, ані вогні
Дім не зачеплять, доки будеш в нім.
Жовтень 2009 р.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579865
Рубрика: Поетичні переклади
дата надходження 08.05.2015
автор: Martsin Slavo