Те, що вголос не скажеш на людях

А  ще  вчора  ми  бились  подушками
Засинала  у  тебе  на  грудях
І  шепталась  на  вушко  з  подружками
Те,  що  вголос  не  скажеш  на  людях

Так  відверто  тобі  усміхалася
Так  сміливо  до  тебе  горнулася
Від  цілунків  твоїх  задихалася
Зараз  мрію  щоб  все  повернулося

Так  недавно,  ще  запах  залишився
Наших  втомлених  тіл  насолоджених
І  світильник  ще  плавно  колишеться
Стогін  чується  тихий,  знеможений

***
Засинаю  під  зимною  ковдрою
Тягну  руку  тебе  шукаючи
А  ти  десь  під  симфонію  спокою
Куриш  люльку  мене  забуваючи

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579685
Рубрика: Лірика
дата надходження 08.05.2015
автор: Марта Скварко