Паде листок на втоптану дорогу,
Останній лист короткого життя...
Тихенький звук, що пригортає втому,
Відлуння ноти, що звучить в серцях...
Застигло все...
Вже більш не чути звуків...
Затих акорд,
що з відчаєм лунав.
Немає нот,
нема "Мистецтва фуги".
Мовчить рояль,
Він своє відіграв...
Ніхто його тривожити не стане,
І порох також з часом огорне.
Не стукне клавіша у дно клавіатури,
Повистуть струни
І рояль засне.
В пам'ять дорогому викладачу.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579659
Рубрика: Панегірик
дата надходження 07.05.2015
автор: Софі Філос