Лічильник із контролю наших почуттів,
Дав знову збій через стрибки «напруги».
Всі сумніви і забобони кануть у полон віків,
Коли, так ніжно, ти мої тримаєш руки.
З‘являєшся раптово, ніби громовиця весняна -
Кохання враз спалахує, мов блискавка, у серці.
Здається, вчора свято вірила – одна.
Але для почуттів цих не закрити дверці.
Я подорожній у пустелі, що дістався врешт води,
Коли ти поряд – іншого мені нічого і не треба.
Без сумнівів, я за тобою помандрую хоч куди.
Я відчуваю - здатна долетіти хоч до неба.
А ти…Благаю, тільки крил мені не обітни!
Коханням цим живу, тепер живу Тобою…
Якщо ж тебе колись засудять без вини -
На твій я захист стану перед ворогів юрбою.
Твоя поява шлях мені відкрила до Земного Раю,
Давай відключим зовсім ті лічильники з контролю почуттів.
Ми казку у реальність втілимо - тепер це точно знаю,
І власне створимо ми «довго і щасливо» в суєті віків.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579651
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Калатея