Чашка чаю до дна.
Не твоя це вина,
Що сьогодні один
Серед тисяч машин.
В голові все ж бардак,
Ти скажи мені – «Так»,
Що чекаєш давно
І усе – як було.
Забагато листів,
Спогадів, почуттів.
І питання старе:
«Чи любов ще живе?»
Поміж нами стіна.
Не з картону вона.
Ми зруйнуєм її,
Бо палаєм в вогні.
Догоріла стіна –
Тільки ти, тільки я.
Наша ера дурна
Добігає кінця.
Чашка чаю до дна,
Не моя це вина.
Ми разом не праві.
Попіл в нашій руці.
04 – 05.05.2015
© Богдан Кухта
#Вірші_в_КУТочку
#триКУТник
Із циклу поезій "Чашка Тепла"
Більше текстів тут - https://issuu.com/virshivkyto4ky/docs
[youtube]https://youtu.be/dCLS_pXUSsg[/youtube]
Підтримати автора:
4441 1144 2483 1947 - моно
4149 4999 9060 2763 - приват
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579596
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2015
автор: Kukhta Bohdan