Раніше я любила засинати
Під шепіт вітру,спів птахів,
А вранці завжди прокидатись
Під ніжний щебіт солов’їв.
А зараз вже мені не треба співу,
Не треба більше солов’їв.
Бажаю щоб любу Вкраїну
Зігріла тиша мирних днів.
Щоб од гармат, од диму, пилу,
Від крові, сліз, марних смертей
Позбулись вщент, як в літню зливу
Прогнали спеку геть з очей.
Ми здатні мало що змінити,
І мало тих, хто понад все
В країні мрій уже розбитих
В майбутнє віру ще несе.
І поки ми радієм теплій днині,
Щодуху тішимось життям,
В бою чергова сотня гине
Свого не зупинивши вороття.
Марних смертей ніколи не буває,
Молитва марно теж не прозвучить,
Добро одвічно серце пам’ятає
Й настане миру та жадана мить.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579556
Рубрика: Лірика
дата надходження 07.05.2015
автор: Vitafaith