Я тобі принесу оберемок квітів
і нехай , що мужчинам їх зовсі́м не дарують.
Я тебе обійму як нікого на світі
І нехай так наза́вжди нас тут зачарують.
Якщо ти ще чекаєш на мене , коханий,
у туманні квітучого дивного саду,
я прийду , щоб здійснити всі тво́ї бажання,
щоб любити тебе, не давати поради.
У ту мить коли дощ обіймає долоні
і розради від неба вже годі чекати -
ти відчуєш мене через пальці холодні -
я прийшла в це життя щоб тебе покохати!
Тож, нехай не дарують мужчинам цвітіння -
я тобі принесу оберемок чудовий,
Наші душі навічно сплелися корінням,
зацвіли під дощем - тим весняним солоним..
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579551
Рубрика: Лірика кохання
дата надходження 07.05.2015
автор: LIRA