Я сідаю зручніше в сидіння театру.
Скоро буде концерт, вже пора починать.
Ось куліси відкрито і тиша по залу.
Людям кажуть: „мобільнікі повідключать“.
Вже на сцені танцюють. Ці рухи граційні
мої очі так тішать, шо рота відкрив.
Балянсе, падебаски, стрибки балерини,
невгамований рухів душевний порив.
Бачу різні фігури: трикутник та коло,
пряма лінія та чудернацька спіраль.
Неповторні, яскраві й майстерні приколи,
що вже бачені мною не раз. Ех, як жаль.
Кожен день, кожну мить я у цій хуртовині
випадкових знайомств і екстриму в крові.
Помічаю в кожнісінькій диво-людині,
цей чудовий балет тарганів в голові.
Дата створення: 06.05.2015
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579430
Рубрика: Дотепні, сучасні епіграми
дата надходження 07.05.2015
автор: Леонід Корнієнко