Судити іншого - невдячна справа,
Хоч і, здається, вам видніше збоку,
Але, можливо, що сприймає око,
Лише брудну, неякісну оправу.
А що в оправі тій сапфір чи камінь,
Підібраний в дорозі на узбіччі?..
Чомусь пагане кидається в вічі,
Хороше, збоку, наче у тумані.
Лиш Божа іпостась - судити грішних,
Це не людська, таки, прерогатива.
У цьому світі праведники - диво,
Тому, когось судити просто смішно.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=579232
Рубрика: Лірика
дата надходження 06.05.2015
автор: Патара