ви казали…

Ви  казали,  що  я  цинічна.
Ось  дивіться,  яка  я  лукава.
Так  любуйтесь  уже  нарешті
Ви  казали  і  я  нею  стала.
Хтось  кричав  за  спиною:
"Ти  інша!  
Без  душі  і  пуста  в  середині."
Я  сміялась:  -  "Тоді  дивіться,
Як  навчилась  я  бути  погана."
Всі  почерзі  мною  кидали.
І  безчесно  судили  у  зграї
Я  ридала,  нестримно  ридала
І  себе  я  весь  час  проклинала.
Я  в  сльозах  вся  летіла  до  мами
І  в  притензіях  билася  в  ноги
"Ну  чому  ви  мені  не  сказали,
Що  у  світі  не  люди,  а  хами?
Що  шукають  собі  виправдання.
Що  вбивають  вічно  словами..."-
Мама  крикнула  "Зупинися!"
Перервала  мене  і  втирала.
Тихо  сльози  мені  втирала
І  сама  вже  по  трошки  ридала.
Ви  казали,  що  я  не  щира.
А  я  була  щиріша  від  вас  всіх.
А  я  була  занадто  щаслива,
Та  зробилась  тепер  вже  не  щира.
Ви  казали...  і  я  змінилася.
Докорінно  змінила  характер,
Так  любуйтесь  уже  нарешті.
Так  любуйтесь,  я  всього  навчилась!

адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578911
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Іринка Свердан