Я з променем сонця біжу у поля
Де жайвір у небі жита вихваля.
Оспівує хлібом налите колосся,
Щоб з ніжним співом до неба тяглося.
Легенько пахучі хліба розведу
І білу ромашку відразу знайду.
Нехай не боїться моєї руки,
А ніжно торкнеться очей і щоки.
Я вдихну аромат і ледь не заплачу,
Вона подарує любов і удачу.
Вселить надію моїм сподіванням
І найщирішим юнацьким бажанням.
адреса: https://www.poetryclub.com.ua/getpoem.php?id=578901
Рубрика: Лірика
дата надходження 04.05.2015
автор: Леонід Федорів